НАЙГОЛОВНІШЕ ЗА ТИЖДЕНЬ: ВЕРХОВНА РАДА СХВАЛИЛА БАНКІВСЬКИЙ ЗАКОН І РОЗШИРИЛА ПЕРЕЛІК ОСІБ, ЗВІЛЬНЕНИХ ВІД СПЛАТИ ЄСВ, КСУ ПЕРЕВІРИТЬ ЗАКОН ПРО ОБІГ ЗЕМЛІ, ПРИЗНАЧЕННЯ СУДДІВ, ДІЮТЬ ЗМІНИ ДО КУАП

Верховна Рада схвалила банківський закон

12 травня 2020 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності».

Закон передбачає внесення змін у такі законодавчі акти України: Кодекс адміністративного судочинства України, Цивільний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, Закон України «Про банки і банківську діяльність», Закон України «Про Національний банк України», Закон України «Про акціонерні товариства», Закон України «Про виконавче провадження», Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закон України «Про нотаріат», Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та інші.

Вказаними змінами розширено повноваження НБУ, щодо здійснення нагляду над банківськими установами, зокрема в частині регулювання ліквідаційної процедури банків, механізм відшкодування збитків (стягнення шкоди) з пов’язаних з банком осіб та інших осіб, якими банку та кредиторам банку були завдані збитки (нанесена шкода), розширено механізми участі держави у виведенні банку з ринку.

Внесено зміни до процедури оскарження рішень НБУ, КМУ та Міністерства фінансів. Встановлено, що Верховний Суд як суд першої інстанції розглядає справи щодо відшкодування шкоди, заподіяної визнаними протиправними (незаконними) та скасованими індивідуальними актами НБУ, індивідуальними актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; рішеннями Кабінету Міністрів України, а також індивідуальними актами Міністерства фінансів України.

Змінами до ч. 2 ст. 182 КПК визначено, що застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). При цьому заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності, крім НБУ та Фонду, що можуть виступати заставодавцями щодо їхніх працівників, у тому числі після звільнення таких працівників, за рахунок власних коштів, що не включаються до державного бюджету.

Депутати розширили перелік осіб, звільнених від сплати ЄСВ

12 травня 2020 травня Верховна Рада прийняла Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо усунення дискримінації за колом платників)».

Законом удосконалено норми чинного законодавства України щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Законом, зокрема, внесено зміни до статей 4 та 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а саме:

доповнено перелік осіб, звільнених від сплати ЄСВ, особами, які провадять незалежну професійну діяльність якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю. Такі особи зможуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

звільнено осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, від сплати за себе ЄСВ за умови взяття їх на облік як фізичних осіб-підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно в якості ФОПів та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;

скасовано зобов’язання для фізичних осіб-підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства сплачувати мінімальний розмір ЄСВ у разі відсутності діяльності, тобто за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку).

КСУ перевірить закон про обіг землі

До Конституційного Суду України надійшло подання щодо конституційності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення». Про це повідомив відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу.

«14 травня 2020 року до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31 березня 2020 року», – йдеться у повідомленні.

Автори клопотання просять Суд визнати оспорюваний Закон таким, що не відповідає Конституції України.

Депутати вважають, що Закон є неконституційним, оскільки його прийняття Верховною Радою України відбулося з порушенням конституційної процедури розгляду та ухвалення, а положення Закону, як і його мета, суперечать приписам Конституції України.

Вони зазначають, що Закон не відповідає статтям 5, 8, 13, 14, 17, 73, 84, 91, 93 Конституції України.

Нагадаємо, зокрема, законом передбачено, що з 1 липня 2021 року право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею до 100 гектарів можуть набувати виключно громадяни України.

З 1 січня 2024 року таку можливість отримають також юридичні особи, власниками яких є українці. Вони зможуть купувати до 10 тисяч гектарів землі. Заборонено також продаж державних та комунальних земель. Відповідно до підписаного закону, питання, чи надавати іноземцям право купувати землю, вирішуватиметься на референдумі.

Президент підписав Укази про призначення суддів

12 травня 2020 року Президент України Володимир Зеленський підписав п’ять Указів про призначення суддів у місцеві суди.

Відповідно до указів 172-176/2020, на посаду судді Вугледарського міського суду Донецької області призначено Ольгу Луньову, а на посаду судді Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області призначено Михайла Білинського.

До Господарського суду Дніпропетровської області призначено Лесю Кармазіну і до Господарського суду Львівської області – Олену Щигельську

На посаду судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області призначено Ольгу Чайкіну.

А Андрія Гаврищука – на посаду судді Миронівського районного суду Київської області.

Відтепер водії оплачувати штрафи будуть лише грошима

14 травня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо штрафних балів» від 24 квітня 2020 року № 566-ІХ.

Закон виключає з КУпАП норми про дію адміністративного стягнення у вигляді штрафних балів, що накладається на громадян за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Зміни стосуються пункту 2-1 частини першої статті 24, частини другої статті 27, статті 27-1, а також абзаців 2 частини першої та другої статті 122 КУпАП.

Нагадаємо, що до цього кожному громадянину, який має право керування транспортним засобом, щорічно з початку року (з дня отримання права керування транспортним засобом) і до кінця року нараховувалось 150 балів.

У разі фіксації правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі від загальної кількості балів громадянина, який скоїв правопорушення, в минулому віднімалась кількість штрафних балів, передбачених відповідною статтею.

Тепер штрафи потрібно буде оплачувати лише грошима.