До уваги підприємств та фізичних осіб-підприємців,

щодо укладання цивільно - правових договорів з фізичними

особами.

Для суб’єктів підприємницької діяльності Бердянська, особливо які діють у сфері обслуговування відпочиваючих, доволі часто виникає потреба виконання робіт, надання послуг при підготовки до курортного сезону, залученими фізичними особами за договорами цивільно-правового характеру. При цьому головним фактором є отримання результату у визначений строк, що потребує зацікавленості виконавця, а підприємцю дає можливість обійти вимоги трудового законодавства, щодо дотримання тривалості робочого часу та правил трудового розпорядку.

Укладання цивільно-правових договорів з фізичними особами.

За цивільно-правовим договором відносини регламентується не трудовим законодавством, а виключно цивільним. У Главі 63 Цівільного кодексу України, викладені основні положення яким повинен відповідати договір про надання послуг. Тобто дві рівноправних сторонни, одна з яких замовник а інша виконавець домовляються:

1.Про виконання робіт або надання послуг, із зазначенням їх вичерпного переліку в договорі. Факт виконання обов'язково оформляють актом виконаних робіт/наданих послуг;

2.Конкретні строки виконання робіт/надання послуг або кожного окремого їх етапу;

3.Вартості виконання робіт, надання послуг.

Важливо, що виконавець за договором отримує оплату не за процес праці, а за результат. Його не включають до штатного розпису, він не підпорядковується правилам трудового розпорядку і не претендує на соціальні гарантії від держави (наприклад, оплату лікарняного), на які можуть розраховувати працівники за трудовим договором. Кожна зі сторін у будь-який момент може розірвати договір.

Строк договору . Так, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін згідно зі ст. 905 ЦКУ, а строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду відповідно до ст. 846 ЦКУ.Тобто законодавством не встановлено мінімального чи максимального терміну, на який може укладатися ЦПД. Водночас ЦПД не можуть укладатися на невизначений строк.

Слід зазначити, що не варто укладати цивільно-правові договори на тривалий строк, бо при перевірці їх можуть перекваліфікувати в трудові договори.

Причин для цього кілька:

1. Некоректний предмет договору : доволі часто він описаний розпливчасто, наприклад «надання бухгалтерських послуг», без уточнення, які саме послуги мають бути надані для виконання умов договору. Правильно буде написати: «складання первинних документів, заповнення книги обліку доходів, складання та подання звітності».
2. Системність — якщо ЦПД укладено з одним виконавцем тричі або більше за рік, велика ймовірність, що в разі перевірки контролери звернуть на це увагу і спробують перекваліфікувати договір. Наприклад, договір про надання юридичних послуг укладено на рік і щомісячно виставляється акт виконаних робіт.

Звертаємо увагу на оподаткування виплат за ЦПД.

Виплати за цивільно-правовим договором обкладаються тими самими податками і зборами, що і зарплаті за трудовим договором.

ПДФО . Одночасно з виплатою винагороди утримується ПДФО в розмірі 18% від суми виплати за рахунок фізичної особи (п. 168.1.1 ПКУ). Якщо акт виконаних робіт підписали, але не оплатили, податок сплачується протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця (пп. 49.18.1, п. 57.1, пп. 168.1.5 ПКУ).

Військовий збір . 1,5% від суми винагороди — строки виплат такі самі, як для виплати ПДФО.

ЄСВ . Сплачується одночасно з виплатою винагороди в розмірі 22% від суми виплати. Якщо акт виконаних робіт підписали, але не оплатили, то щомісяця не пізніше 20-го числа місяця, що йде за місяцем його нарахування.

Звітність.

Попрацювавши з фізичною особою за ЦПД, замовник зобов'язаний відобразити цей факт у звітності.

Утримання ПДФО і військового збору слід показати в щоквартальному звіті 1ДФ. А нарахований ЄСВ — у щомісячному звіті за формою Д4.

Зверніть увагу: виплати за ЦПД із підприємцями, які надавали вам послуги відповідно до зареєстрованих кодів КВЕД, показувати в Д4 не потрібно.

Штрафи.

1ДФ . За неподання розрахунку, подання його з порушенням строків, не в повному обсязі або з недостовірними відомостями чи помилками, через які зменшилася або збільшилася сума ПДФО чи змінився платник податків, накладається штраф — 510 гривень. У разі повторного порушення протягом року — 1020 гривень (п. 119.2 ПКУ).

За неподання Д4, несвоєчасне подання або не за тією формою — штраф 170 гривень за кожне порушення. В разі повторного порушення протягом року — 1020 гривень.

З ЄСВ:

· за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ — 20% своєчасно не сплачених сумм (п. 2 ч. 11. ст.25 Закону про ЄСВ) ;

якщо фіскальний орган чи суб'єкт господарювання донараховує своєчасно не нарахований ЄСВ — 10% суми донарахованого внеску за кожен повний або неповний звітний період, але не більше 50% суми донарахованого ЄСВ (п. 3 ч. 11. ст.25 Закону про ЄСВ) ;

на суму недоїмки буде нараховано пеню в розмірі 0,1% суми недоплати за кожен день прострочення платежу (ч. 10. ст.25 Закону про ЄСВ) .

З ПДФО та військового збору :

Якщо не нарахували, не утримали або не сплатили до бюджету ПДФО під час виплати доходу за договором ЦПХ і це порушення виявлять контролюючі органи, штраф буде 25% суми ПДФО, який треба було нарахувати чи сплатити. А за повторне порушення протягом 1095 днів — 50% суми податку, втретє й більше протягом 1095 днів — 75% суми ПДФО (п. 127.1 ПКУ).

Якщо ви самостійно виявили недоплату або несвоєчасну сплату військового збору, доведеться сплатити пеню (п. 129.1 ПКУ). Нараховується вона після закінчення 90 днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати зобов'язання. У нашому випадку це день виплати фізособі доходу, який обкладається ПДФО або військовим збором, а якщо дохід не виплатили — гранична дата сплати (ст. 168.1.2 ПКУ).

Адміністративні санкції (ст. 1634 КпАП), які застосовуються до підприємців або посадових осіб юрособи:

1.попередження або штраф від 34 до 51 гривні — не утримали або не перерахували до бюджету ПДФО під час виплати доходу фізособі, не подали чи несвоєчасно подали звіт 1ДФ;

2.штраф від 51 до 85 гривень — за повторне подібне порушення протягом року.

Підставами для проведення перевірки держпраці (Постанова КМУ №295) :

· звернення працівника чи фізичної особистосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

· за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із ЗМІ;

· за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів;

· за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю);

· за інформацією: Держстату, ДФС,Пенсійного фонду України;

· за інформацією профспілкових органів.

Штрафи за порушення трудового законодавства у 2018 році :

- 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, це 111 690 грн (якщо мінімальна зарплата 3723 грн) за наступні порушення: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору; оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час; виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.

- 10 мінімальних зарплат за кожного працівника, це 37 230 грн (якщо мінімальна зарплата 3 723 грн) за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці);

- 3 мінімальні зарплати , – це 11 169 грн (якщо мінімальна зарплата 3 723 грн) за такі види порушень: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі.

Штрафи накладає Управління Держпраці на підставі винесених постанов у ході планової чи позапланової перевірки роботодавця. Виконання цих постанов покладається на Державну виконавчу службу.

Крім того, статтею 41 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність на керівника підприємства від 8500 грн до 17 000 грн за фактичний допуск працівника без трудового договору.

Отже, фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (без наказу) може коштувати 128690 грн (111 690 грн + 17 000 грн) + виплата такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді.

Висновки

1. Перехід на цивільно-правові договори не звільняє підприємство або фізичну особу-підприємця від сплати податків і зборів, які однакові як при ТД так і при ЦПД, однак варто зазначити, що при оподаткуванні ПДФО нарахованої зарплати та винагороди за договором ЦП існує відмінність. Вона полягає в визначенні бази оподаткування. За п. 164.6 ПКУ для оподаткування зарплати базою є сума нарахованої зарплати, зменшена на суму ПСП у випадках її застосування. При оподаткуванні винагороди за ЦПД базою оподаткування ПДФО є нарахована винагорода.

2. За цивільно-правовим договором відносини регламентується не трудовим законодавством, а виключно цивільним, а отже за ЦПД Ви не несете відповідальність у випадку настання нещасних випадів на виробництві, оскільки усі ризики покладаються на таку фізичну особу.

3. Готувати та укладати ЦПД має кваліфікований юрист, аби в подальшому не виникло питань зі сторони контролюючих органів до визначення договірних відносин, саме як цівільно- правового характеру а не трудового.

Гавазова А. Юрист ТОВ «Юридична контора «АДВОКАТ».

Тел.: +38066 4431626, +38(06153) 76-888 Сайт: http://jurvest.at.ua